Психологічний супровід

ГАРМОНІЗАЦІЯ  ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ НЕЙРОГІМНАСТИКИ ТА КІНЕЗІОЛОГІЧНИХ ВПРАВ

                                                                               

       Постановка проблеми. Сучасні тенденції  в галузі освіти, подальше її становлення тісно пов’язані з розвитком педагогічної практики, оновленням змісту та стилю діяльності закладів освіти і педагогів. У великій мірі перед системою освіти стоїть завдання переходу до функціонування на нових  психолого-педагогічних засадах.    Все  більшого значення набуває   інноваційний тип  розвитку освіти, впровадження дієвих підходів та практик в освітній процес, що базуються на  сучасних досягненнях науки.

      Одним із пріоритетних напрямів у діяльності спеціалістів психологічної служби є збереження здоров’я школярів, супровід їх психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку.  В цьому сенсі важливим є завдання здійснення аналізу  використання кінезіологічних вправ в закладі освіти та оцінка їх значення  для гармонізації психофізичного стану, формування та збереження здоров’я дітей шкільного віку.

 Проблема набуває особливої актуальності в час, коли освітнє навантаження на учнів  закладів загальної середноьї освіти продовжує зростати, що в свою чергу призводить до появи додаткового психологічного, емоційного напруження, негативної дії стресу на учасників освітнього процесу.  

   Розвиток пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери школярів через дрібну моторику та мануальні дії ніколи не втрачав своєї актуальності. Сьогодні він має постати на якісно новому рівні, що засвідчує про перехід  початкової школи  від традиційної пальчикової гімнастики до використання елементів  або й комплексу вправ з нейрогімнастики. Пальчикова гімнастика слугує для розвитку пізнавальної діяльності та зокрема центрів мозку, що відповідають за навчальну діяльність молодших школярів. Нейрогімнастика – це вправи, що націлені на розвиток, відновлення, баланс психо-емоційної сфери та здійснюють особливий вплив на гармонізацію роботи правої і лівої півкуль у дітей та дорослих.

Кінезіологічні вправи також є важливим інструментом роботи з представниками покоління Z, оскільки допомагають відновити сили, увагу, інтерес, коли стає нецікаво або настає втома від дискомфорту в процесі навчання.

 Аналіз останніх досліджень і публікацій.

 Теоретичною основою розгляду проблеми є: теорія рухової активності

(Н. Бернштейн), концепція фізичної активності (В. Бальсевіч), вчення про  рефлекси (І. Павлов), положення педагогіки здоров’я (В. Андрущенко), концепція «тріади здоров’я» («Triad of Health»).

Використання кінезіології в корекційній та педагогічній роботі вивчали

Е. Анищенкова, Р. Бабушкина, Г. Волкова, О. Кисельова, Н. Лічман [3], 

О. Макаренко, О. Яшна [4],   Н. Пахальчук [5],  І. Шеремет, К. Василенко[7], М. Челнокова[5]   та інші.

Мета  статті полягає в  обґрунтуванні більш широкого впровадження та використання  засобів кінезіології спеціалістами психологічної служби з метою гармонізації психофізичного стану, формування та збереження здоров’я школярів.

Виклад основного матеріалу. Термін «кінезіологія» перекладається з грецької як «наука про рухи» (kinesis – «рух», logos – «вчення, слово»). Це наука про зв’язки психологічного стану людини з функціонуванням її м’язів, м’язовими рухами [1, 540].

Засновником кінезіології  вважають Джорджа Гудхарда, який у 1964 році виклав власні напрацювання в  книгі «Прикладна кінезіологія». Послідовники  вченого (А. Бердал, Л. Віліамс, Дж. Даймонд, К. Е. Хонц, Дж. Тай, К. Келуей,

Г. Стокс, Д. Уайтсайд, К. Ханнафорд)  створили цілу науку про взаємозв’язок та  вплив роботи м’язової системи на  психоемоційний стан людини.

Дж. Даймонд в 1970-х роках започаткував новий підхід, що отримав назву «поведінкова кінезіологія». Він довів, що під дією негативних та позитивних емоційних, інтелектуальних, психічних факторів певні м’язи можуть зміцнюватися або слабшати. Отже, психоемоційний стан людини має значний вплив на розвиток функціонування груп м’язів тіла людини та формування їх недостатності.

Сучасна кінезіологія поєднала напрацювання різних напрямків традиційної медицини, духовних практик, систем оздоровлення та зайняла вагоме місце у галузі охорони здоров’я, освіти, у психологічній практиці серед спеціалістів  різних країн світу.

Кінезіологія  як підхід заснована на концепції «тріади здоров’я», що образно уявляє  організм людини у вигляді трикутника, кожна сторона якого символізує одну із складових гомеостазу: структурну, хімічну, психоемоційну. Будь-яке порушення рівноваги або дисбаланс здоров’я впливає на всі три складові.

  У зв’язку із тривалим конфліктним періодом в країні, посиленням заходів, націлених на протидію проявам різних видів насильства в суспільстві та в освітньому середовищі, значна увага практиків приділяється   попередженню та корекції негативних психоемоційних станів засобами кінезіології. Оскільки саме сильні негативні емоції часто є реакцією особистості на конфліктну ситуацію, особливо в підлітковому і юнацькому віці, та викликають різні, в тому числі й фізіологічні зміни в організмі. Також кінезіологічні вправи є хорошим засобом профілактики  негативних емоційних станів, таких як образа, туга, тривога,   розчарування, апатія, відчай, стрес [8, 248].

 Існує велика кількість кінезіологічних вправ, які використовуються в освітньому процесі з метою корекції навчання і розвитку школярів, посилення мотивації вихованців до вивчення  мов, корекції міжпівкульної взаємодії кори головного мозку.

У практичній роботі використовуємо комплекс спеціальних «кінезіологічних вправ», що були розроблені Полом Деннісон, засновником «освітньої кінезіології». Пол та Гейл Деннісон дослідили можливості  фізичних рухів, які можуть бути використані для успішного розвитку та навчання дитини. Результати їх досліджень склали  основу програми «Гімнастика мозку» [2]. Сама програма є комплексом вправ, які сприяють розвитку міжпівкульної  взаємодії. Автори вбачають шлях вирішення проблеми шкільної неуспішності в застосовуванні роботи цілісного мозку. Досягти цього можна за умови використання рухових процедур, які дають можливість задіяти  ділянки мозку, які раніше не брали участі в роботі [2, 7]. У програмі «Гімнастики мозку» поєднано два навчальних принципи: вплив на збереження ланки регуляції психофізіологічних функцій та вплив на порушені ланки регуляції психофізіологічних функцій.

  Рухи з комплексу програми «Гімнастики мозку»  впливають на різні системи організму та поділяються на  групи:

1.     Вправи, що покращують тонус та підвищують енергетику кори головного мозку: дихальні вправи, масаж біологічно-активних точок.

2.     Вправи, які поліпшують контроль і регуляцію діяльності: рухи  перехресного характеру.

3.      Вправи, що відновлюють порушені міжпівкульові зв’язки та баланс функціональної асиметрії мозку, поліпшують  переробку інформації: рухи кінцівками перехресно характеру [5].

        Кінезіологічні вправи застосовую при проведенні індивідуальних та групових  корекційних занять з учнями, включаю їх до плану проведення профілактичних занять, годин психолога. 

        Стало хорошою традицією розпочинати зустрічі з учнями початкових класів  проведенням пальчикової гімнастики з елементами нейрогімнастики.     
  

           При чому, якщо для учнів перших класів значну частину руханок складають вправи з використанням традиційної пальчикової гімнастики (вправи «Перші пальчики гуляли», «Корова - коза», «Іде кізонька рогата», «Виросла в лісі квіточка диво» та інші) [6], то для кожного наступного класу початкової ланки кількість і зміст кінезіологічних вправ поступово розширюється. 
         Серед найбільш застосовуваних вправ у 1 -  4 класах можна виділити такі: «Перехресні кроки»,

  «Кулак-ребро-долоня», «Лінива вісімка» («Горизонтальна вісімка»), «Слон», «Вухо-ніс», «Погладили, покрутили», «Рука - за руку»,

   «Долоня - кулак» (різні варіанти), «Обертаю рукою вперед - іншою назад».

 При виконанні означених комплексів вправ доцільно дотримуватися певних вимог:

       -  перед виконанням вправ проводити розминку: потерти руки, зробити масаж пальців та долонь, взяти руки в замок і помасажувати;

       - виконувати вправи від простіших до складніших з поступовим ускладненням;

       - загальний час на проведення 5 – 10 (15) хвилин;

      - слідкувати за зручністю та доцільністю проведення вправ, інтересом, емоційним станом, втомою школярів;

       - пальчикові вправи з нейрогімнастики виконувати в кількості від 5 до 10 (20) повторювань;

      - заохочувати учнів під час виконання вправ, забезпечувати індивідуальний підхід, за потреби надавати індивідуальну допомогу у виконанні завдань дітьми;

       - творчу діяльність переривати кі­незіологічними вправами недоцільно, якщо ж діти мають інтенсивне розумове на­вантаження, то комплекс вправ краще про­водити перед    заняттям;

       - кінезіологічні вправи дають як негайний, так і накопичувальний ефект;

       - під впливом кінезіологічних тренувань в ор­ганізмі відбуваються позитивні структурні зміни.

 Для поступового ускладнення вправ можна використовувати:

-         прискорення темпу виконання;

-         виконання  із за­плющеними очима;

-         виконання з хлопками  між елементами вправ;

-         виконання мовлення паралельно з рухами рук,  виконання дихальних вправ.

  Заслуговує на увагу питання використання кінезіологічних вправ при здійсненні навчання  дітей з особливими освітніми потребами. У даний час в закладі  функціонує два інклюзивні класи, у яких навчаються діти з вадами слуху та  з порушеннями опорно-рухового апарату. Для подолання у дітей порушень та попередження розвитку патологічних станів  проводиться комплексна психокорекційна робота. Однією зі складових елементів такої роботи є кінезіологічна корекція. Заняття з дітьми обов’язково містять пальчикову гімнастику, ігрові вправи на формування уваги і подолання стереотипів різної спрямованості, розвиток слухового пізнання, вправи, що розвивають тактильну, зорову, рухову, слухомовленнєву пам’ять та сприйняття, довільну увагу, наочне та мовленнєве мислення, емоціно-вольову сферу. Окрему частину на  заняттях складають релаксації та дихальні вправи.

З метою поширення досвіду з використання  засобів кінезіології в освітньому процесі здійснено відповідну роботу в шкільних та міських методичних формуваннях.

У лютому 2019 року проведено майстер-клас з  руханки у формі нейрогімнастики на шкільній (не)конференції, що відбулася на базі Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4.

У березні 2019 року в рамках проблемного семінару Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 з теми «Як вчителям порозумітися з «цифровим» поколінням дітей»  презентовано практичні вправи з  нейрогімнастики як методику роботи з дітьми покоління Z. 

На семінарі заступників директорів з навчально-виховної роботи закладів загальної середньої освіти міста проведено  мотиваційний блок «Щасливе вчительство - щаслива країна» та представлено можливості застосування кінезіології в освітньому процесі.

У квітні 2019 року на засіданні міського методичного об’єднання спеціалістів психологічної служби закладів освіти презентовано практичні напрацювання з теми.

Висновки. Кінезіологічні вправи відносяться до здоров’язбережувальних технологій та мають вагоме значення для гармонізації психофізичного стану дітей, формування та збереження їх здоров’я. Під впливом кінезіологічних вправ в організмі дитини відбуваються позитивні комплексно-структурні зміни.

 Важливо, щоб педагог, який працює в напрямку освітньої кінезіології, сам добре засвоїв всі кінезіологічні вправи і лише потім проводив їх з дітьми. При цьому необхідно поступово збільшувати час виконання і складність пропонованих вправ та адаптувати  їх до вікових можливостей школярів.    

 Вправи кінезіології є універсальними. Вони до­помагають дорослим і дітям. Вони дуже прості у виконанні та не вимагають спеціальної фі­зичної підготовки. Регулярне виконання цих вправ позбавляє втоми, підвищує концентрацію уваги, сприяє підвищенню фізичної та розумо­вої активності.

 Перспективи зростання подальшого інтересу до теми  вбачаємо в  широкому інформуванні педагогів про можливості використання кінезіологічних вправ в освітньому процесі,  розробці  навчальних програм та програм комплексної корекції  з використанням засобів кінезіології, поширення досвіду педагогів, що мають подібні напрацювання.

Література

  1.Великий тлумачний словник  сучасної української мови. Ірпінь:

Видавництво «Перун», 2005. 1728с. URL:  https://archive.org/details/velykyislovnyk/page/n547  (дата звернення 27.10.2019).

    2.  Деннисон П.И. Гимнастика мозга / Пол. И.Деннисон, Г. Деннисон.  М.: Инкорпорация образоват. кинестетики, 1997.  49 с.    

   3.  Лічман Н.М. Кінезіологія як засіб розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей дітей з особливими освітніми потребами. Логопед. 2018.  № 6. С.12-16.

 4. Макаренко О.М., Яшна О.П. Теоретичне обґрунтування застосування нейрофітнесу як методу дитячої нейропсихокорекції. Психологічне здоров’я.  2018. № 1.  С.  82 – 91.

  5. Пахальчук Н. Використання педагогічних технологій у підготовці спеціалістів дошкільної та початкової освіти до фізичного виховання дітей / Пахальчук Наталя Олександрівна // Technologies of Shaping and Enhancing Health of Human and Society: monograph. - Opole: The Academy of Management and Administration in Opole, 2016.  С. 171-177.

 6. Руцька К. О. Пальчикова гімнастика. Навчально-методичний посібник. Вінниця: ММК, 2013.  56 с. URL: https://dorobok.edu.vn.ua/article/view/320 (дата звернення 26.10.2019).

  7. Шеремет І.В., Василенко К.С. Теоретичний аналіз проблем застосування кінезіологічних вправ у роботі вчителя основ здоров’я для формування  та збереження здоров’я школярів. Матеріали другого міжнародного симпозіуму «Освіта і здоров’я підростаючого покоління»: Зб. наук. праць в 2-х частинах / За ред. Страшка С.В.  К.: Алатон, 2018. Вип. 2. Ч. 2  С. 142 – 145.

  8. Челнокова М. С. Особливості корекції негативних психоемоційних станів як наслідків конфліктів у навчально-виховному процесі засобами кінезіології / М. С. Челнокова, І. В. Шеремет, К. С. Василенко. Професійна освіта: методологія, теорія та технології: зб. наук. праць. – Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», 2018. Вип. 7/1.  С. 243-258.

 Статтю опубліковано на ресурсі Черкаський освітянський портал: Матеріали НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ НА ТЕМУ: «РОЛЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА: МЕТОДИ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ» http://oipopp.ed-sp.net/?q=node/43484