Інноваційний пошук

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГА 

Роман Коломієць

Сучасні тенденції в галузі освіти, подальше її становлення тісно пов’язані з розвитком педагогічної практики, оновленням змісту та стилю діяльності закладів освіти і педагогів. У великій мірі перед системою освіти стоїть завдання переходу до функціонування на нових організаційних та психолого-педагогічних засадах. Все більшого значення набуває   інноваційний тип  розвитку освіти в Україні.

Актуальність впровадження освітніх і педагогічних інновацій засвідчується інтересом до теми багатьох  практиків та вчених. Зокрема у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. педагогічний аспект проблеми розроблявся І.Д. Бехом, Ю.К. Бабанським, І.М. Богдановою, О.Г. Козловою, В.Ф. Паламарчук, О.Я. Савченко, І.П. Підласим, І.С. Якиманською,  М.М. Поташником; психологічний – С.І. Максименко, О.В. Глузманом, С.І. Подмазіним, Л.М. Карамушкою та іншими.

В освітніх інноваціях дослідники вбачають ефективні технології, що націлені в першу чергу на вирішення проблем сучасної освіти в умовах її інформатизації, глобалізації та інтеграції у світовий освітній простір; забезпечують якість освітніх процесів та інноваційний розвиток закладів освіти; служать містком між науково-технічним прогресом, запитами держави, соціуму та освітніми закладами [4].

Впровадження освітніх інновацій в закладі загальної середньої освіти значною мірою залежить від формування інноваційного потенціалу навчального закладу, а саме професійної і психологічної підготовки педагогічних працівників до участі в інноваційних проектах та здійснення інноваційної діяльності.

Велике значення щодо входження в інноваційний режим роботи для педагога має його творча готовність до змін, до самовдосконалення, самоосвіти, саморозвитку. На думку В. Химинця, в особистому аспекті інноваційність пов’язана з відкритістю педагога до діалогічної взаємодії з учасниками освітнього, виховного процесів; з готовністю функціонувати в певному культурному середовищі з урахуванням суспільних впливів; створенням такого педагогічного середовища, коли відкритість внутрішнього світу вихователя сприяє розвитку образу «Я» вихованців. [6]

До фахових рис особистості педагога відносять такі інноваційні складові як інноваційне мислення, інноваційну поведінку та інноваційну культуру [7].

Проблему формування інноваційної культури у фахівців  закладів освіти розглядають Н. Гавриш, Л. Машкіна, Т. Пироженко, І. Дичківська, К. Гораш, Н. Матвеєва, Н. Сидоренко, Ю. Терещенко.

І. Дичківська пояснює інноваційну культуру педагога як систему освоєних особистістю педагогічних засобів, що забезпечують інноваційний спосіб діяльності, системоутворюючим елементом якого є цінності інноваційного плану [3, с. 206].

Дослідники акцентують увагу на важливості психологічного аспекту інноваційної культури педагога. Проте феномен психологічної складової інноваційної культури учителя потребує подальшого вивчення.

Сьогодні вже чітко йде мова про те, що в галузі освіти значимою складовою умовою інноваційного розвитку є певні характеристики особистості, а результати освітньої діяльності доцільно визначати в основному не за рівнем навченості, а за станом рівня розвитку та культури людини.

Наприклад, педагогічний працівник для ефективного функціонування має володіти цілісною системою психофізіологічних можливостей: стійким психологічним здоров’ям, певними здібностями, визначеними особливостями темпераменту. У сфері діяльності важливою є мотивація та когнітивні функції, пов’язані з напрямом діяльності. Емпатія, емоційна грамотність, розвиток комунікативних та організаційних здібностей мають особливе значення в сфері контактів. Особливу вагу серед складових інноваційної культури педагога складають його професійна інтуїція, цінності та смисли.

У співпраці нашого фахового регіонального центру практичної психології та районного методичного кабінету у 2016–2017 навчальному році започатковано роботу над  темою «Створення освітнього простору, орієнтованого на конкретного учня».

Одним з ключових елементів, який покладено в основу реалізації теми, є врахування психологічних особливостей школярів (кожного учня, групи, класу) з метою створення оптимального навчального середовища для розвитку та набуття учнями відповідних компетентностей.

Перед педагогами закладів освіти постало ряд важливих завдань, а саме:

грунтовно ознайомитися з теорією про типи навчальної поведінки учнів, що обумовлюються їхньою психофізіологічною індивідуальністю (поняття про типи сприйняття, або стилі навчання і мислення; поняття про домінуючі  канали сприйняття; темперамент дітей тощо);

систематично вивчати, спостерігати, досліджувати індивідуальні особливості школярів;

використовувати означені знання на практиці, враховувати їх при плануванні та проведенні занять [6].

Також діяльність педагогічних колективів спрямовано в русло організації освітнього процесу з урахуванням головних ідей теорії множинного інтелекту Говарда Гарднера [1].

У фаховому вирішенні завдань активну участь взяли спеціалісти психологічної служби району. У листопаді 2016 року практичними психологами Центру функціональної психолого-педагогічної діагностики та реабілітації дітей і підлітків серед школярів закладів освіти району проведено дослідження на визначення домінуючого каналу сприйняття з використанням методики С. Єфремцева. У 1339 учнів загальноосвітніх шкіл, що взяли участь у дослідженні, виявлені такі домінуючі канали сприйняття: аудіали - 436 осіб (31,67%), візуали - 483 (35,38%), кінестетики - 333 (26,98%); по два домінуючих канали сприйняття виявлено у 87 школярів (5,7%).

За підсумками дослідження практичні психологи ЦФППДРДП склали довідки і рекомендації та надали їх для роботи педагогічним працівникам.

Діагностика стилів навчання, мислення і темпераменту організовувалася по потребі та за запитом. Цікавими стали результати досліджень у розрізі шкіл. Наприклад, у Голов’ятинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради загальні результати діагностики домінуючого каналу сприйняття є такими. Серед школярів – 52-х учнів 5-11-х класів – виявлено по два домінуючі типи сприйняття - у 15 осіб (28,84 %), кінестетиків виявлено також 15 осіб (28,84 %), аудіалів - 12 (23,08%), візуалів - 10 (19,24 %). По класах переважають: 5 клас - аудіали 60 %; 6 клас - кінестетики 40 %; 7 клас – домінують два типи сприйняття, 50 %; 9 клас – теж домінують два типи сприйняття, по 33,4 %, кінестетиків тут 33,4 %; 10 клас – візуалів і кінестетиків порівну, по 33,3 %; 11 клас – домінують два типи сприйняття, 27,2 %, кінестетиків і аудіалів теж порівну, по 27,2 %.

У школі також проведено діагностику стилю навчання і мислення. Для дослідження використано тест «Визначення стилю  навчання і мислення». Всього опитано 36 учнів 7-го, 9-11-х класів. За даними дослідження з’ясовано, що серед школярів переважають учні зі стилем навчання і мислення «лівопівкульного» змішаного типу (по 38,9 %). Учнів зі стилем навчання і мислення «правопівкульного» типу - 8 осіб (22,2 %). По класах переважають: 7 клас - «лівопівкульний» та «правопівкульний» типи представлені порівну, по 42,8 %; 9 клас – змішаний тип - 58,3 %; 10 клас – змішаний тип - 57,2 %; 11 клас - «лівопівкульний»  тип  70 %. Найбільше учнів з «правопівкульним» типом у 7-му (42,8 %) та 9-му (25 %) класах, менше у 10-му (14,2 %)  та 11-му (10 %) класах.

За підсумками досліджень надано рекомендації, проведено індивідуальні та групові консультації з педагогами, які використали напрацювання при підготовці до практичного семінару керівників шкіл. На семінарі-практикумі директорів шкіл, який відбувся в січні 2017 року на базі Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів і був присвячений проблемі створення освітнього простору, орієнтованого на конкретного учня, відбулася демонстрація  навчальних занять з  історії України, фізики, української літератури, іноземної мови.

Поряд з цим здійснено широку інформаційну та практичну роботу спеціалістами методичної служби району, а саме проведено цикл тренінгів з керівниками методичних формувань та учителями-предметниками.

Працівники ЦФППДРДП взяли активну участь у проведенні семінару заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи у лютому 2017 року, презентували психологічні аспекти реалізації методичної теми та провели фрагмент заняття з елементами тренінгу «Значення емоційного інтелекту».

Врахування психологічних особливостей школярів та ключові поняття теорії множинного інтелекту Говарда Гарднера знайшли своє подальше відображення в діяльності закладів освіти та методичних установ району. Зокрема за підсумками проведення XХІІ обласної виставки «Інноваційний пошук освітян Черкащини» відзначено серію навчально-методичних посібників для розвитку компетенцій учнів на уроках природознавства, біології, географії, української мови і літератури, літературного читання, мистецтва з урахуванням різних типів інтелекту згідно з теорією множинного інтелекту.

До загальних підсумків щодо реалізації проекту можна віднести такі позитивні тенденції, як освоєння педагогами нових сучасних педагогічних засобів, у тому числі засобів, що забезпечують інноваційний спосіб діяльності, або використання його елементів. Зросли особисті цінності, що опираються на інноваційну культуру, збагатився інноваційний досвід колег. За свідченнями педагогів, позитивні наслідки вони відчули і в плані формування власного іміджу та іміджу закладів освіти, підвищення фахової майстерності та результатів професійної діяльності.

Список використаної літератури

1. Гарднер Г. Структура разума: теория множественного интеллекта: Пер. с англ. - М.: ООО «И.Д. Вильяме», 2007. - 512 с.

2. Гораш К. Інноваційні складові особистості сучасного педагога // Проблеми підготовки сучасного вчителя. – 2014. - №10. [Електронний ресурс]. // url: http://library.udpu.org.ua/library_files/probl_sych_vchutela/2014/10_1/25.pdf

3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник / І.М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 351 с. [Електронний ресурс]: // url: http://eltutor.at.ua/Podskazki/Dychkivska.pdf

4. Організаційно-педагогічні засади інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу: монографія / [Г.Д. Щекатунова, В.В. Тесленко, К.В. Гораш та ін.]; за наук. ред. Г.Д. Щекатунової. – К.: Педагогічна думка, 2013. – 264 с.

5. Педагогічна культура вчителя: Навч. посіб. / П.М. Щербань, С.В. Шейко, М.П. Щербань. – К.: Вища шк., 2010. – 167 с.

6. Химинець В.В. Інноваційно-освітня діяльність. –  Ужгород , 2007. – 364 с.

7. Хроменко І.А. Організація індивідуального навчання школярів на уроках літератури. Як пристосувати учительські методики до індивідуально-психологічних особливостей школярів  / І.А. Хроменко // Зарубіжна література в школах України. - 2011. - № 9.

Статтю опубліковано в збірнику: Використання гуманітарних ресурсів для розвитку засад психологічного здоров'я в закладі освіти [Текст] : матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції (Черкаси, 19-23 лютого 2018 р.)  / за ред. Т.Б. Артеменко. – Черкаси: КНЗ ЧОІПОПП ЧОР, 2018. – 136 с.

Адреса доступу http://oipopp.ed-sp.net/?q=node/24577

Фото: Учасники педагогічної конференції закладів освіти Смілянського району у формі EdKemp, серпень 2018.